Загальне
Делембовський М.М., Клименко М.О., Федоров О.В.
Київський національний університет будівництва і архітектури
Дослідження процесу дистанційного навчання в умовах реального часу
Процес покращення освіти в цілому характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій. Підвищення кваліфікації фахівців є необхідним засобом збереження і підвищення рівня якості діяльності у будь-якій галузі [1]. Навчальні матеріали повинні складати спеціальний комплекс, аби забезпечувати всі вище зазначені вимоги до навчальної процесу.
Однією зі складових системи навчальних видань є навчально-методичні видання − зручні посібники з викладання навчальної дисципліни, її розділів, частин або з методики виховання.
Дистанційні технології у вищій освіті значно розширили свої можливості. У сучасному світі завдяки істотному поширенню інтернету здобувати освіту можна, перебуваючи в будь-якій точці планети. І хоча традиційні форми отримання освіти не здають своїх позицій, технології дистанційного навчання набирають повсюдно все більшої популярності.
В Україні протягом останніх років дистанційне навчання з'являються більш успішне застосування при отриманні вищої освіти. Однак, по ряду причин, цілісна концепція дистанційного навчання у ВНЗ технічного спрямування ще не остаточно сформована. Особливо гостро питання дистанційного навчання постало у зв'язку з всесвітньої пандемією COVID-19.
Як відомо, система дистанційної освіти університету - це інформаційна система, що об'єднує за допомогою мережевих технологій програмні та технічні засоби, організаційне, навчальний і методичне забезпечення. Застосування інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті передбачає кілька варіантів навчання. Спочатку під терміном «E-Learning» («електронна освіта») розуміли навчання за допомогою комп'ютера, але тепер електронна освіта включає безліч додаткових навчальних технологій, які можна розділити на три напрямки:
- синхронне електронне навчання - отримання знань на відстані, але в режимі реального часу. Воно дуже схоже на «звичайне» очне навчання з тією лише різницею, що учасники процесу перебувають на відстані один від одного. Для організації такого освіти використовується спеціальне програмне забезпечення. Характерним прикладом даної форми навчання можна вважати веб-семінари.
- асинхронне електронне навчання - кожен студент отримує всю необхідну інформацію з онлайн-джерел або на електронних носіях інформації (USB-flash, DVD, CD, тощо) і на свій розсуд регулює темп і графік освоєння матеріалу. До системи асинхронного електронного навчання можна віднести DVD-курси і електронне навчання.
- дистанційне навчання - сукупність технологій, що забезпечують надання учням основного обсягу навчального матеріалу і інтерактивної взаємодії між учнем і викладачем в процесі навчання
Рисунок 1 - Контекстна діаграма «Дистанційне навчання» на основі методології IDEF0
Метою моделі є відображення процесу організації дистанційного навчання з метою отримання повних та якісних знань. Щоб ініціювати й контролювати процес забезпечення дистанційного навчання, необхідно створити в відповідну структуру управління даним процесом. Такою структурою в стандарті IDEF0 може бути структура, що представлена в рис.2
Рисунок 2 – Діаграма функціональної декомпозиції процесу дистанційного навчання
На попередньому етапі аналізу діаграми функціональної декомпозиції процесу дистанційного навчання (рис.2), можна стверджувати, що роль платформи Moodle для проведення дистанційного навчання досить велика. В свою чергу, для забезпечення повноцінного якісного процесу дистанційного навчання є потреба застосування додаткових функцій процесу навчання. До таких функцій належить проведення онлайн занять в режимі реального часу з можливістю діалогу викладач-студент.
Платформа Moodle надає можливість забезпечувати наступні функції:
- вибір зручного часу і місце для навчання, які для викладача так і для студента;
- зручний інструмент засвоєння знань;
- контакт викладача зі студентом по мірі необхідності;
- індивідуалізація навчання;
- економія часу та фінансових ресурсів
Для покращення якості навчального процесу у умовах дистанційного навчання додатково застосовувались системи: «Cisco Webex», «Zoom» і «Microsoft Teams». Вибір серед зазначених систем ускладнювався тим, що вони все мали певні вади: Cisco Webex - вимагав істотних фінансових витрат за активацію навіть освітніх ліцензій, умовно безкоштовний Zoom має в безкоштовній версії обмеження по часу заняття 40 хвилин, а Microsoft Teams має ряд принципових недоліків, які інколи призводить до певних незручностей його використання.
Отже, враховуючи особливості платформи Moodle, постає потреба отримання додаткових можливостей для забезпечення повнофункціонального навчального процесу. Для таких цілей є необхідність застосування додаткових модулів, що можуть забезпечити діалог викладач-студент в режимі реального часу.
Список використаних джерел
1. Писарев, А. В. (2012). Возможности образовательной платформы Moodle в обучении информационным технологиям. Artium Magister, (13).
2. Щербина, О. А. (2014). Організація обліку успішності та відвідуваності в системі управління навчанням MOODLE. Інформаційні технології в освіті, (18), 122-131.
3. Belov, O. (2020). Застосування навчально-методичної платформи для інженерних спеціальностей. Transfer of Innovative Technologies, 3(1), 100-102.
4. Меняйленко, О. С., Захожай, О. І., & Краснопольський, В. Е. НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ E-LEARNINGТА DMS НА БАЗІ ПЛАТФОРМИ MOODLE.
5. Мельник, В. М., Бортник, К. Я., Чеб, С. С., & Міскевич, О. І. (2015). Деякі перспективи впровадження комунікаційних інтернет-технологій в системі освіти України. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво, (21), 123-127.
6. Коротюк, А. Р., & Гукова, А. М. (2019). Дидактичні функції LMS MOODLE при вивченні англійської мови. Молодий вчений, 71(7.2), 60.