Структура за темами

  • Загальне

    • Бодик О.П.

      Маріупольський державний університет

      Особливості створення дистанційного курсу для студентів-філологів засобами платформи Moodle

      Анотація. На сьогодні інтеграція електронних освітніх ресурсів стає частиною освітнього процесу. Стаття присвячена актуальній темі - використання інструментів системи Moodle для створення дистанційного навчального курсу для майбутніх учителів іноземних мов. У роботі аналізується структура та принципи роботи з дистанційним курсом у системі Moodle під час підготовки студентів-філологів, яка використовується у Маріупольському державному університеті. Описуються засоби, за допомогою яких було створено дистанційний курс, їх найважливіші переваги, що забезпечують досягнення  програмних результатів навчання здобувачів вищої освіти. Автор ділиться своїм практичним досвідом, визначає етапи організації роботи викладача, які необхідні для продуктивної майбутньої роботи в системі Moodle. Зазначається, що ефективність дистанційного навчання залежить від структури курсу, навчального контенту, готовності викладачів та студентів до використання дистанційних технологій, рівня їхньої інформаційної підготовки.

      Ключові слова: системи управління навчанням, дистанційне навчання, заклади вищої освіти, дистанційний курс, інструменти та засоби системи Moodle, майбутні учителі іноземних мов, організація роботи викладача, використання дистанційних технологій, навчальний контент.

      Вступ

      Сучасна система вищої освіти проходить модернізацію, що впливає на освіту в цілому і на викладання окремих предметів. На сьогодні електронна освіта міцно увійшла в наше життя, ні у кого не викликає сумнівів у її необхідності.

      Потреба в нових підходах до навчання з обмеженням кількості аудиторних занять залишається проблемним питанням для значної частини освітянської спільноти. Водночас актуальними постають такі вимоги до вищої освіти, як:

      • доступність та інклюзивність;
      • гнучкість для окремих категорій здобувачів, які працюють, мають дітей тощо;
      • індивідуальна траєкторія навчання здобувача;
      • впровадження дуальної освіти.

      Вирішення цих питань неможливе без широкомасштабного впровадження онлайн-технологій, ґрунтовних змін у підходах до організації навчання в закладах освіти та в кожній дисципліні, зокрема ролі аудиторних занять та ефективності їхнього проведення. Зміни мають відбутися. Це не тимчасове рішення, а можливість вдосконалення, переходу на новий якісний рівень [8].

      Як зазначають науковці, приклад провідних університетів світу свідчить, що якісна освіта можлива і за суттєво меншої кількості аудиторних занять, ніж в українських закладах освіти. Але це вимагає грамотного застосування онлайн-технологій з відповідними методичними підходами, що забезпечують ефективне поєднання безпосередньої та опосередкованої форми взаємодії студентів і викладачів [9].

      Дистанційні (або онлайн) технології є основою для взаємодії суб’єктів освітнього процесу. В дистанційному навчанні опосередкована взаємодія суб’єктів засобами онлайн-технологій є визначальною. Такий вид навчання визначено Законом України «Про освіту» як окрему форму здобуття освіти — дистанційну [7].

      Однією із поширених систем управління навчанням, яка забезпечує реалізацію дистанційної освіти, є система Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment – модульне об՚єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, вимовляється «Мудл») – система управління навчанням (Learnіng Management System (LSM)), система управління курсами, віртуальним навчальним середовищем або просто платформа для навчання, яка надає суб’єктам освіти та адміністраторам великий набір інструментів для комп’ютеризованого навчання, в тому числі дистанційного. Не зважаючи на певні недоліки системи (складність архітектури й інтерфейс), її використання у навчальному процесі в якості програмної платформи дозволяє отримати багато переваг за рахунок великої кількості різноманітних навчальних елементів (так званих «модулів»), які забезпечують діалог та співпрацю між викладачем та студентами. За допомогою платформи викладач може обирати будь-який із модулів, розміщувати його на сайті, редагувати, оновлювати, використовувати для інформування, навчання та оцінювання студентів. Платформа дозволяє використовувати в межах навчальної дисципліни форуми, слідкувати за активністю студентів, містить зручний для користування електронний журнал оцінок.

      Підготовка майбутніх учителів іноземних мов повинна орієнтуватися на сучасні досягнення в ІТ-сфері, зокрема на використання елементів дистанційної форми навчання під час опанування професійними та загальними компетентностями. Навчання повинно бути забезпечено якісним освітнім контентом, певною підготовкою викладачів та студентів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також методичними напрацюваннями щодо застосування цих систем.

      Застосування онлайн-технологій робить навчання технологічнішим. Технології можуть як покращити, так і погіршити його ефективність, а отже потрібно ґрунтовно опрацювати всі теоретичні та методичні засади викладання. Для якісного дистанційного навчання в конкретній дисципліні необхідно обрати, які види активностей матимуть найкращий ефект онлайн (синхронно чи асинхронно), в якому обсязі та в якій послідовності для досягнення необхідних програмних результатів навчання здобувачів вищої освіти.

      Питання дистанційної освіти лежали у площині досліджень як зарубіжних (D. Adelstein, L. Archambault, M. Barbour, J. Borup, C. Cavanaugh, T. Clark, C. Keeler, A. Molnar, E. Murphy, A. Picciano, M. Roblyer, J. Watson), так і вітчизняних науковців (В. Биков, О. Колесніков, В. Кухаренко, С. Сиротенко, С. Шаран). Використання системи Moodle щодо підвищення ефективності навчального процесу досліджували А. Al-Ajlan, C. Huang, G. Kakasevski, H. Zedan, Н. Болюбаш, Т. Коваль, В. Логвіненко, А. Мищишен, Є. Смирнова-Трибульска, Ю. Триус, В. Франчук та ін.

      Мета роботи полягає у поширенні досвіду використання інструментів і засобів системи Moodle для створення дистанційних навчальних курсів для майбутніх учителів іноземних мов у Маріупольському державному університеті.

      Постановка проблеми

      Головною метою дистанційного навчання є надання здобувачам освіти можливості отримання якісних знань, набуття відповідних умінь та навичок за місцем їх проживання або тимчасового перебування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та відповідного програмного забезпечення.

      Ми вважаємо, що система Moodle, яка розроблена в логіці «педагогіки соціального конструкціонізму» (П. Бергер і Т. Лукман), метою якого є виявлення шляхів, за допомогою яких людина (або група людей) створює соціальну реальність [3], здатна значно підвищити рівень освіти при правильній організації роботи студентів у ній. Використання даної системи створить міцну базу і дозволить підготувати фахівця, добре навченого і володіючого компетенціями на високому рівні. Застосування курсів, створених на основі системи Moodle, надає студенту можливість самому складати свій розклад, планувати свою освітню траєкторію і навчатися за індивідуальним планом, в зручному для здобувача освіти місці і в зручний для нього час [11].

      На нашу думку, необхідно відзначити значення змішаного навчання, яке являє собою поєднання традиційного навчання в класі і навчання в мережі, яке полягає у використанні тренувальних та контролюючих завдань. Сучасні студенти ЗВО не уявляють своє життя без електронних пристроїв, завдяки чому з цікавістю і захопленістю використовують курси Moodle.

      Для запровадження ефективної моделі дистанційного навчання необхідно підходити до планування всього процесу вивчення дисципліни як до сукупності взаємопов’язаних видів навчальної діяльності студентів. Для цього потрібно мати:

      • чітко сформульовані очікувані результати навчання з курсу та розуміння, як вони співвідносяться із цілями освітньої програми;
      • розуміння, як ми на різних етапах можемо оцінити прогрес досягнення очікуваних результатів навчання;
      • план тем і видів діяльності на весь курс, де кожен елемент має безпосередній зв’язок з очікуваними результатами навчання.

       

      Тут працює принцип «спочатку зміст, потім технології», і ці кроки залишаються незмінними незалежно від форми здобуття освіти [8]. Будь-який курс містить три складові, які мають узгоджуватись між собою. Цей підхід відомий як «конструктивне узгодження» [12]. Джон Біґз описує такі складові:

      1. Очікувані результати навчання, які узгоджені з цілями освітньої програми та програмними результатами навчання.

      2. Оцінювання, яке перевіряє визначені результати навчання.

      3. Усі види діяльності впродовж курсу, які націлені на досягнення результатів навчання.

      Проаналізуємо на прикладі нашого дистанційного курсу «Методичний практикум» для здобувачів вищої освіти ОС Магістр за спеціальністю 014 Середня освіта. Мова і література (англійська), де органічно поєднані теоретичні принципи та практика навчання англійської мови, а також поглиблене вивчення проблем курсів «Методика викладання основної іноземної мови у закладах середньої освіти» й «Сучасні технології навчання основної іноземної мови (англійської) у старшій школі», що мають практичне значення в професійному становленні майбутніх фахівців, яким чином необхідно організувати роботу студентів у системі Moodle для того, щоб навчання було продуктивним.

      Ми погоджуємося з думкою О. Борщевої та Ю. Наволочної [5], що для організації роботи здобувачів вищої освіти в системі Moodle наступні моменти  є ключовими:

      1. Побудова курсу; на даному етапі можна виділити два підетапи:

          • планування курсу;
          • створення курсу.

      У рамках першого підетапу потрібно продумати сам курс, оцінити рівень сформованості інформаційної, методичної та професійної компетентностей, рівень розвитку навичок самостійної роботи студентів, визначити його цілі і завдання. Найчастіше викладач стикається з проблемою невміння студента працювати самостійно, тобто з несформованістю або з недостатньою сформованістю навичок самостійної роботи і з небажанням вчитися. Сучасні студенти добре розбираються в комп’ютері і різних сервісах, проте іноді вони не вміють правильно організовувати свій час і не вміють працювати самостійно. З погляду на цю проблему особливого значення набувають підтримка викладача під час роботи з курсом, його методичні рекомендації та інструкції, що не тільки полегшить здобувачам навчання на курсі, але і дозволить їм також підвищити рівень сформованості навичок самостійної роботи.

      Якщо ми говоримо про те, що курс в Moodle є додатковим, то однією з його цілей є закріплення матеріалу, який вивчається в аудиторії. Використання курсу в Moodle дозволяє поглибити і зміцнити знання студентів, дати додаткові матеріали, тобто студент набуває міцніші і глибші знання, стає більш конкурентоспроможним фахівцем.

      Звертаючись до питання планування курсу, потрібно підкреслити, що курс у Moodle повинен бути побудований логічно і зрозуміло. Інструкції до завдань повинні бути чітко сформульовані, щоб студенти розуміли, що від них вимагається, куди прикріпити виконане завдання, які терміни даються на виконання завдання і як воно буде оцінюватися. Кількість завдань не повинно бути занадто великою.

      У ході другого підетапу відбувається безпосередньо створення курсу і заповнення його завданнями. Вбачаємо за необхідне звернути увагу на те, що при створенні курсу краще приховати від студентів деякі елементи/теми курсу, залишивши доступними тільки одну або кілька перших тем. Такі дії сприяють поетапному проходженню курсу і запобігають ситуації, коли, наприклад, студент виконав завдання (наприклад, написав коментарі в форумі), в той час як викладач прийняв рішення видалити цей елемент курсу.

      2. Так, інтернет-ресурси є величезною цінністю для процесу навчання у зв’язку з тим, що створюється освітнє середовище, в якому у студентів з’являється можливість поліпшити навички професійної діяльності. Якщо студент пропустив заняття, він завжди може зайти в курс прочитати лекцію, виконати завдання, що створює умови для безперервного навчання.

      3. Відповідність матеріалу курсу інтересам студентів. Безсумнівно, мотивація до вивчення предмета буде значно вищою, якщо теми курсу торкнуться питань, що цікавлять здобувачів вищої освіти.

      4. Звернемо особливу увагу щодо такої умови продуктивної організації студентів у системі Moodle, як підтримка викладача протягом проходження всього курсу. Важливо розуміти, що багато здобувачів, уперше зіткнувшись із новою освітньою платформою, потребують того, щоб у них була можливість завжди звернутися до викладача. На жаль, при роботі з електронними системами можуть відбуватися різного роду технічні збої. Для того, щоб попередити складності такого роду і полегшити освітній процес освоєння нового інтерфейсу, перед початком роботи з курсом викладачеві варто розробити і підготувати інструкції для студентів за основними технічними аспектами. Наприклад, інструкція про те, як увійти в курс; як подивитися оцінки тощо. Незважаючи на простоту даних дій, найчастіше вони викликають труднощі у студентів у зв’язку з тим, що вони працюють із незнайомим для них інтерфейсом.

      При виконанні окремих видів завдань, виконання яких передбачає роботу із зовнішніми ресурсами і відповіддю поза сайтом, також може знадобитися інструкція.

      5. Окремо варто відзначити важливість ознайомлення студентів із правилами інформаційної безпеки і правилами етикету.

      6. Успішній роботі з системою Moodle сприятиме проведення опитувань серед здобувачів, які виявлятимуть їх ставлення як до використання системи в процесі навчання в цілому, так і самого курсу зокрема.

      Проведення опитувань думки студентів допоможе своєчасно виявити виникаючі труднощі, визначити, що ще варто додати в курс і т.д. Тим самим регулярні опитування думки здобувачів роблять навчання в курсі приємним, цікавим і більш ефективним.

      7. Особливу важливість набувають коментарі та оцінки виконаних робіт. Викладачеві необхідно представляти детальний і розгорнутий коментар до робіт студентів. Зворотний зв’язок необхідний студентам для підвищення мотивації до використання курсу в Moodle.

      Співпраця зі студентами-магістрами на Навчальному порталі МДУ при вивченні дисципліни «Методичний практикум» відбувається як у синхронному, так і в асинхронному режимах, що дозволяє поєднувати різні формати навчання (змішане, самостійне, що реалізує диференційний і системний методологічні підходи, що призводить до посилення ролі самостійної роботи студентів і забезпечення структурно-функціонального зв’язку навчального матеріалу), а також за допомогою двох типів модулів: «Види діяльності» та «Ресурси». Перша група модулів – види діяльності – передбачає можливість створення завдань для оцінювання. Ці об’єкти надають можливості для спілкування зі студентами (наприклад, об’єкти «Форум», «Чат», «Зворотній зв’язок», «BigBlueButton» (відкрите програмне забезпечення для проведення веб-конференцій в першу чергу для дистанційного навчання, що інтегроване в Moodle)), їхнього тестування (модуль «Тести»), виконання завдань, що передбачають завантаження файлів із результатами роботи (наприклад, модулі «Завдання», «Семінар» чи «Урок»), розміщення елементів для спільної роботи (модуль «Вікі») та ін.

      Ресурс у системі Moodle – це група об’єктів, які дозволяють додати до курсу будь-який вміст. Наприклад, це можуть бути веб-сторінки (модуль «URL-веб посилання»), текстові сторінки (модуль «Текстова сторінка»), написи (модуль «Напис»), посилання на файли (модуль «Файл»), каталог із файлами (модуль «Тека»), текстові сторінки у форматі книги (модуль «Книга»).

      Виходячи з мети та завдань навчальної дисципліни «Методичний практикум» (згідно з робочою навчальною програмою) [4], а саме: а) розвиток і вдосконалення методичного та практичного рівнів професійної компетентності здобувачів вищої освіти-магістрів та її ключових складових (міжкультурна та лінгвометодична  компетентності), компетентності у галузі інформаційних технологій, керування власним професійним розвитком, б) розширення знань про сучасні/інноваційні педагогічні технології навчання англійської мови та створення ефективних механізмів застосування здобутих знань у конкретних ситуаціях освітнього процесу на основі чіткого усвідомлення наявних реалій та з урахуванням майбутніх потреб і пріоритетів, ми звернули увагу на ті об’єкти, які дали змогу швидко розпочати роботу з електронним курсом, обмінюватися інформацією зі студентами та оцінювати результати їхньої роботи.

      Оскільки навчальна дисципліна є практико-орієнтованою (4 кредити ЄКТС: 40 год. - практичні заняття, 80 год. - самостійної роботи, в тому числі виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ)) [4], то у групі «види діяльності» привернули увагу модулі «Завдання», «Урок» та «Тест».

      Модуль діяльності «Завдання» дозволив давати завдання, збирати роботи, оцінювати їх та залишати відгуки на ці роботи. Студенти відправляли цифровий контент (файли): текстові документи,  різні форми візуальності (презентації/майндмапи/інтерактивні плакати), використовуючи веб-сервіси для структурування інформації та створення інтерактивних мультимедійних презентацій/діаграм зв’язків (PowerPoint, FreeMind, Prezi, Canva, Mentimeter, Cacoo, Slideboom, Calaméo). Крім того, здобувачі мали можливість вводити відповідь безпосередньо на сайті. Також завдання слугували нагадуванням для студентів, що їм потрібно зробити «офлайн», наприклад, підготовка і написання проєкту-портфоліо – професійно-методичного портфеля/папки (ІНДЗ), яка не має оцифрованого вигляду (проєктування/моделювання технологічних процесів, аналіз і самоаналіз проведеної роботи тощо). При розгляді завдання залишалися текстові відгуки з детальним роз’ясненням щодо роботи здобувача вищої освіти. Фінальна оцінка за роботу записувалася автоматично до журналу оцінок.





      Модуль «Заняття» (Lesson) - дуже гнучкий, ефективний і, на думку О. Анісімова [2], найскладніший активний елемент у Moodle. У деяких версіях перекладу цей елемент називають «Урок» або «Лекція». Ми поділяємо погляд науковця, що «урок» - звучить дещо по-шкільному, а «лекція» передбачає виклад матеріалу без безпосереднього контролю знань.

      У Заняття можна додати:

      • кластер (використовується для додаткових питань);
      • інформаційну сторінку/зміст розділу (сторінка з даними - може використовуватися як сторінка з навчальним матеріалом і як зміст);
      • питання (сторінка з тестовим питанням).


      Основні елементи Заняття - це інформаційна сторінка і питання.

      Для навчальної дисципліни «Методичний практикум» змістове наповнення Заняття відбувалося відповідно до робочої програми. Кожне практичне заняття курсу містить Інструктивно-методичні матеріали та Ключові слова, опис яких відображено на сторінці курсу:


      За допомогою Заняття можна реалізувати процес програмованого навчання. Навчальний матеріал можна видавати частинами, в кінці кожної частини задавати питання і, в залежності від відповідей, направляти процес навчання тим чи тим шляхом вивчення матеріалу. Можна організувати з використанням сторінок питань процес тестування студентів, перевіряти їх рівень, направляючи тести для перевірки на досягнення результатів навчання.

      В інформаційній сторінці Заняття дається пояснення фрагмента навчального матеріалу, а в кінці сторінки пропонується перейти до питань для контролю засвоєння цього фрагмента. Якщо на питання дається правильна відповідь, завантажується наступна інформаційна сторінка заняття, інакше студенту пропонується ще раз прочитати погано засвоєний фрагмент навчального матеріалу.



      У кінці кожного проблемного питання, винесеного на розгляд у практичному занятті, можна подати завдання для самостійної роботи, що дасть можливість забезпечити гнучкість навчального процесу за допомогою його варіативності, а також активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів через моделювання якісно нового типу візуалізації навчального матеріалу.

      Сторінка з питанням містить такі типи: множинний вибір, відповідність, правильно/неправильно, коротка відповідь, есе, числовий, що дозволяють не тільки перевірити, але й оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, що посилює мотивацію і пізнавальний інтерес здобувачів у навчанні.


      Модулі «Завдання» і «Заняття (урок)» зручні для роботи з невеликими групами студентів, однак коли потрібно перевірити результати роботи великої кількості студентів, то краще скористатися модулем «Тест», що дозволяє швидко перевіряти результати одразу багатьох здобувачів вищої освіти, оскільки їхні відповіді перевіряються автоматично та одразу вносяться в журнал оцінок. Цей інструмент ми використовували як для перевірки тематичних знань студентів-магістрів, так і для курсового (підсумкового - залік) контролю. Ми не ставили за мету описувати створення тесту, оскільки це питання детально розглянуто в науково-практичних працях як зарубіжних (S. Nash, W. Rice [13], da Silva Robson Santos [14], А. Андрєєв, С. Андрєєва, І. Доценко [1]), так і вітчизняних учених (О. Анісімов [2], Т. Мясникова, С. Мясников [6], Ю. Триус, І. Герасименко, В. Франчук [10]). 


      У нашому курсі для розміщення навчальних матеріалів для студентів використовувалися такі об’єкти, як «URL», «Книга», «Файл» та «Сторінка».

      URL модуль дозволяє забезпечити веб-посилання як ресурс курсу, використовуючи все, що знаходиться у вільному доступі в Інтернеті (документи, зображення, мультимедіа тощо).

      Модуль «Файл» дозволяє надати файл у вигляді ресурсу курсу, а також поділитися презентаціями. Файл буде відображатися в інтерфейсі курсу (для цього файли розміщувалися у форматі «pdf»), що дає змогу здобувачам вищої освіти завантажити його.

      Модуль «Сторінка» надає можливість створити веб-сторінку, використовуючи вбудований текстовий редактор: може показувати текст, картинки, звук, відео, веб-посилання тощо. Цей інструмент використовувався для представлення вимог та положень курсу (робоча програма навчальної дисципліни), а також методичних рекомендацій щодо виконання завдань для самостійної роботи студентів.

      Модуль «Книга» дозволяє створити багатосторінковий ресурс, подібний до книги, із розділами і підрозділами. Книга використовувалася для відображення теоретичного навчального матеріалу, який розбивався на розділи, а також як портфоліо зразків студентських робіт.



      Дистанційний курс завершується FEEDBACK-АНКЕТОЮ - онлайн-опитуванням за результатами проходження курсу, що особливо корисне для оцінки інтерактивних методів дистанційного навчання, для чого був використаний модуль «Анкета». Для здобувача освіти це можливість описати свої враження щодо власних дій та задоволеності/незадоволеності опануванням дисципліни, досягнення результатів навчання, оцінки змісту курсу, роботи викладача, а також висловити зауваження, пропозиції та побажання щодо покращання курсу. Для викладача - можливість з’ясувати потреби здобувачів вищої освіти та визначити напрями подальшого підвищення якості дистанційного курсу та його удосконалення.

      Висновки

      Як засвідчили онлайн-опитування та наш власний досвід, використання дистанційних курсів, створених у системі Moodle, в освітньому процесі здобувачів вищої освіти дозволяє краще вивчити конкретну навчальну дисципліну, сприяє підвищенню успішності студентів; доповнює, збагачує і робить процес навчання зручним як для студента, так і для викладача.

      У цілому, його проєктування і створення вимагає ретельної підготовки з боку викладача. Розглянуті вище етапи організації роботи з системою Moodle дозволяють зробити курс продуманим, логічно побудованим, зрозумілим, цікавим і корисним для студентів, що підвищує ефективність освітнього процесу. 

      Дистанційними курсами можна користуватися в аудиторії, вдома, однак орієнтуватися треба на конкретний факультет, спеціальність, курс, семестр. Так, наприклад, засвоївши навчальний матеріал (лекції, семінарські та лабораторні заняття), можна виконати завдання та надіслати їх на перевірку викладачу. Завантаживши в систему дистанційного навчання завдання, студент може отримати оцінку, яка виставляється і коментується викладачем в режимі онлайн.

      У Маріупольському державному університеті для організації самостійної роботи студентів, підтримки очного навчання, а також створення єдиного освітнього середовища університету, використовується Навчальний портал - система дистанційного навчання Moodle, яка призначена для надання студентам і викладачам доступу до ресурсів дистанційного навчання: навчально-методичних матеріалів та курсів з дисциплін, які викладаються в МДУ. Вона показала себе як потужна система, що відрізняється зрозумілим інтерфейсом користувача, має багато сервісів та інструментів та повністю задовольняє вимогам щодо забезпечення навчального процесу.

      Список використаних джерел

      1. Андреев А. В., Андреева С. В, Доценко И. Б. Практика электронного обучения с использованием Moodle.  Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2008. 146 с.
      2. Анисимов А. М. Работа в системе дистанционного обучения Moodle : учеб. пособие / 2-е изд. испр. и дополн. Харьков : ХНАГХ, 2009. 292 с.
      3. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания / Пер. с англ. Е. Руткевич. Москва : Academia-Центр; Медиум, 1995. 323 с.
      4. Бодик О.П. Робоча програма навчальної дисципліни «Методичний практикум» для студентів ОПП «Мова і література (англійська)» спеціальності «014 Середня освіта» (ОС «Магістр»). Маріуполь : МДУ, 2020. 32 с.
      5. Борщева О. В., Наволочная Ю.В. Организация работы студентов в системе Moodle при обучении иностранному языку в вузе. Педагогика и психология образования. 2019. № 1. С. 92–97.
      6. Мясникова Т. С., Мясников С. А. Система дистанционного обучения MOODLE. Харьков : Изд-во Шейниной Е​. В., 2008. 232 с.
      7. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIІI. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст. 380. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 05.06.2021).
      8. Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/rekomendacij-shodo-vprovadzhennya-zmishanogo-navchannya-u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi-osviti (дата звернення: 05.06.2021).
      9. Романовська О. О., Романовська Ю. Ю., Романовський О. О. Досвід вищої освіти Сполучених Штатів Америки ХХ–ХХІ століть. Книга 4. Особливості академічного (університетського) підприємництва у США другої половини ХХ — початку ХХІ століть : навч. посіб. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2020. 240 с.
      10. Триус Ю. В., Герасименко І. В., Франчук В. М. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE : Методичний посібник / За ред. Ю. В. Триуса. Черкаси : ЧДТУ, 2012. 220 с.
      11. Шандра Р. Організація дистанційного навчання в Moodle. Освіта.ua. URL: https://osvita.ua/vnz/high_school/72285/ (дата звернення: 05.06.2021).
      12. Biggs J. Aligning Teaching for Constructive Learning. URL: https://www.heacademy.ac.uk/sites/default/files/resources/id477_aligning_teaching_for_constructing_learning.pdf (дата звернення: 05.06.2021).
      13. Nash S. S., Rice W. Moodle 3 E-Learning Course Development. - 4th еd. Birmingham - Mumbai : Packt, 2018. 432 р.
      14. Robson Santos da Silva. Moodle 3 for Managers, Authors and Teachers : Online education on Web 2.0. - 4th edition. Amazon Digital Services LLC, 2017. URL: https://www.amazon.com/dp/B072Z3RJ6C/&tag=httpmoodlcom-20?asin=B072Z3RJ6C&revisionId=&format=4&depth=1 (дата звернення: 05.06.2021).