General
Борисенко Д. В.
Українська інженерно-педагогічна академія
Організація відеоконференцій в Moodle
Сучасний стан розвитку освітньої галузі вимагає обов’язкового залучення дистанційного можливості організації навчального процесу і вже не говориться про її можливе відсутність. Це вже звичайна норма, без якої неможливо було попередній рік в умовах карантину здійснювати освітню діяльність. За останній рік відбулися кардинальні зміни: ті хто ще не залучав платформи для дистанційного організації навчання активно їх розглядали та практично запроваджували, щоб не залишитися на «лавках запасних», а інші – вдосконалювали наявні умови, досліджували нові шляхи взаємозв’язку. Також варто сказати, що не лише збільшувалося кількість користувачів, а й відповідно відбувалося швидке вдосконалення існуючих програм, платформ, особливо, систем для підтримки зворотного зв’язку, організації відеоконференцій, які стали найпопулярнішими засобами в дистанційній підтримці сучасного освітнього процесу. Платформа Moodle є також не виключенням, в якій присутні можливості налагодження популярної одночасної двосторонньої взаємодії в реальному часі із представленням відео-інформації – відеоконференції. При цьому, враховується як розмова між двома учасниками, так і більшою кількістю залучених до обговорення осіб.
Для організації відеоконференції на базі платформи Moodle у викладача є декілька шляхів: створення посилання, залучення зовнішнього засобу, застосування комбінації ресурсів та діяльностей платформи. Кожний обраний шлях дає свої унікальні можливості в досягненні поставлених навчальних практичних завдань та тримання «руки на пульсі» в умовах виключно дистанційної організації навчального процесу та змішаної форми. Крім того, завдяки залученню відеоконференцій активно проводяться курси підвищення кваліфікації, консультації, організація зустрічей з провідними фахівцями в галузі, додаткові зустрічі з обговорення наявної проблематики, конференції, вебінари, наукові та інші заходи.
Відеоконференція стала найдієвішим засобом організація дистанційного навчання. Вона є альтернативним замінником аудиторного проведення занять попри вимушені карантинні обмеження та переведення освітнього процесу в дистанційну форму організації. Це ще раз перевірило спроможність викладачів бути універсальними фахівцями та активно розвиватися, вдосконалюватися та не зупинятися на досягненому. Саме застосування відеоконференцій перевірило технічне забезпечення закладів освіти та самих викладацького складу, доведення до відповідного рівня наявне технічне обладнання, закупівлю невистачаючих технічних устаткувань та програмних продуктів, оновлення локальної та Інтернет мереж, під’єднання до високошвидкісного Інтернету.Відеоконференції стали новим викликом, який викладачі гідно подолали та активно запровадили за короткий проміжок часу, адаптуючи форми представлення навчального матеріалу та його доповнюючи новими презентаціями, відеороликами та іншою наочністю. Викладачі, підхопивши нову стратегію організації навчального процесу, зуміли не лише просто організувати альтернативу аудиторним зустрічам, а й активно запровадити нові підходи до оцінювання активності здобувачів освіти на курсі. Так, оцінка за відвідування стала враховувати присутність на відеозустрічах та перевірці розуміння прослуханого та побаченого матеріалу завдяки тестів. І це лише «крихти» можливостей, які змінювалися в ході повного дистанційного переведення навчального процесу. Відеоконференція майже нічим не відрізняється від класичного аудиторного проведення заняття – все проходить також в реальному часі, у визначений день та час за розкладом і, навіть, в той же самій аудиторії, але без очної присутності самих здобувачів освіти [2].
На базі платформи Moodle відеоконференції можливо залучати двома способами: надання посилання на долучення до відеоконференції та використання зовнішнього налагодженого засобу. Використання ресурсу «URL (веб-посилання)» платформи Moodle є найбільш популярним та простим способом представлення можливості додавання до відео зустрічі учасників навчального курсу. Інший більш складнійший та буде вимагати залучення адміністраторів платформи – залучення зовнішніх засобів, налагодження додаткових модулів. При цьому, буде досягнення єдиного «стандарту» до організації відео зустрічей через використання даного модулю в закладі освіти та розкриває більші можливості залучення дистанційної платформи Moodle.
Серед популярних платформ для проведення відео конференцій на сьогодні є ZOOM, My Own Conference, Google Meet, Jitsi, Big Blue Button, Open Meetings та багато інших на базі соціальних менеджерів, соціальних серверів та окремих програмних продуктів (табл. 1.). Всі перелічені засоби на сьогодні конкурують між собою та постійно оновлюються, надаючи нові можливості щодо якості відео, звуку та додатковим можливостями, в тому числі запису відеозустрічі. Останні можуть використовуватися для наповнення майбутніх навчальних курсів при правильні організації викладачем запису та подальшій обробці вихідного відео файлу, корегування та створення окремих коротких відеороликів. Тим самим, відеоконференція виступає базою для розробки додаткової динамічної наочності, демонстрації обладнання, його правильного використання та можливостей, презентації ходу виконання практичних дій, операцій та організації процесу виготовлення тощо.
Таблиця 1. – Порівняльна характеристика платформ для проведення відеоконференції.
Платформа та її особливості
ZOOM
Google Meet
Big Blue Button
Особливість платформи
сервіс
сервіс
плагін
Використання серверу
використання серверу розробника
використання серверу розробника
потребує встановлення на сервер організатора відеозустрічі
Наявність чату
Так
Так
Так
Налаштування прав учасників
Так
Так
Так
Можливість підключення декількох камер для одного учасника
Ні
Ні
Так
Проведення опитувань
Так
Ні
Так
Наявність можливості виконання запису відеозустрічі
Так
Так
Так
Для організації відеоконфереції потрібно провести ретельну підготовку, яка не обмежується лише підготовкою презентації, а й передбачає створення повідомлень для учасників навчального курсу щодо дати та часу проведення зустрічі, потреби підготовки або наявного рівня опрацювання відповідного пройденого матеріалу (проведення можливого допуску до зустрічі, щоб здобувач освіти зміг зрозуміти новий матеріал), а також врахування нестандартних ситуацій проведення. В більшості випадків, відеоконференції , які залучаються як альтернатива аудиторним заняттям,проводяться в монологічному режимі, на базі виступу лише викладача. Але в умовах різкого зменшення аудиторних занять або їх повної відсутності викладачу варто перейти з монологічного супроводу до залучення учасників навчального курсу до обговорень щодо розуміння матеріалу, практичних завдань та їх структури, проведення опитувань впродовж викладу матеріалу та постійний нагляд за присутністю (за умови наявності зворотного відеозв’язку зі здобувачами освіти). Щодо нестандартних ситуацій – це наразі лише виключення, але саме вони демонструють на скільки викладач врахував всі технічні нюанси проведення конференції та особливості налагодження відеозв’язку, використання ресурсу сервісу, чітко орієнтується в усіх тонкощах налаштувань та може допомогти іншим в критичній ситуації. Щоб значно зменшити їх наявність бажано зробити декілька тестових сесій без здобувачів освіти та використовувати різні режими та технічні засоби для визначення найбільш ефективного проведення відеозустрічі. Також можливо здійснити апробацію наявних технічних проблем – відсутність звуку, відсутність відео, проблеми з презентацію та підготуватися до різних критичних ситуацій – підготовити резервний комп’ютер або електронний девайс, додаткові навушники з мікрофоном та зберегти презентацію в різних форматах, особливо, PDF або у вигляді окремих картинок, які можна буде у разі випадку скористатися на різних електронних пристроях. Крім того, найбільш поширенішою проблемою є ситуація з дозволами та обмеженнями. При використанні посилання з платформи Moodle через ресурс «URL (веб-посилання)» можливо встановлювати обмеження щодо доступності для створених навчальних груп, дати та часу, а також традиційне налаштування – сховати від учасників курсу. Ці прості «обмежувачі» можуть при незначні помилці у виставленні невідповідності часу зірвати проведення відеоконференції або затримати долучення учасників до відеозустрічі. Тому проведення підготовчих зустрічей дуже важливе на перших етапах залучення нових сервісів, нових посилань для доручення до відеозустрічей або нових підходів до організації відеоконференцій.
В ході залучення відеоконференцій обов’язковою умовою є обізнаність параметрами сервісу або програмного засобу, який залучається, а також сформування вхідної інструкції для учасників групи щодо використання даного ресурсу. Ця інструкція може бути замінена початковим детальним поясненням викладачем у системі відеоконференції та відповіддю на можливі питання. Попри існуючі проблеми з повноцінним долученням учасників до відеоконференції – відсутність відео та / або звіку, викладач повинен шукати інші форми взаємодії, орієнтуватися на «неохочих студентів» та враховувати анонімність для зниження психологічних ризиків [3]. Загалом, відеоконфренція є динамічним та інтеграційним сучасним інструментом педагога, дієвим засобом організації дистанційного навчання та проведення не лише лекцій,а й практичних та лабораторних занять, залучення допоміжних ресурсів, віртуальних дошок та чатів, підготовлених відеозаписів та презентацій.Список використаних джерел
- Григор'єва Н.В. Можливості організації дистанційного
навчання, представлені платформою Moodle: Досвід в умовах пандемії COVID-19 / Н. В. Григор'єва
// Propósitos y Representaciones. – 2021. – Т. 9. – №. SPE3. –
С. 1259.Григор'єва Н.В. Можливості організації дистанційного
навчання, представлені платформою Moodle: Досвід в умовах пандемії COVID-19 / Н. В. Григор'єва
// Propósitos y Representaciones. – 2021. – Т. 9. – №. SPE3. –
С. 1259.
- Лебедєва В. В. Ресурсне наповнення дистанційного курсу в системі MOODLE / В. В. Лебедєва // Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 31 березня 2021 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди, Жешув. ун-т, Пед. ун-т Чендус. ун-ту ; [редкол.: С. Т. Золотухіна та ін.]. – Харків : Мітра, 2021. – С.115 –119.
- Oliveira L., Oliveira A., Mesquita A., Sequeira A., Silva P. Activating student engagement in large videoconferencing classrooms with audience response systems during confinement / L. Oliveira, A. Oliveira, A. Mesquita, A. Sequeira, P. Silva. – P. 17-30. – URL: https://www.researchgate.net/profile/Luciana-Oliveira-43/publication/351664427_Activating_student_engagement_in_large_videoconferencing_classrooms_with_audience_response_systems_during_confinement/links/60a435eb4585158ca05be4f9/Activating-student-engagement-in-large-videoconferencing-classrooms-with-audience-response-systems-during-confinement.pdf
- Григор'єва Н.В. Можливості організації дистанційного
навчання, представлені платформою Moodle: Досвід в умовах пандемії COVID-19 / Н. В. Григор'єва
// Propósitos y Representaciones. – 2021. – Т. 9. – №. SPE3. –
С. 1259.Григор'єва Н.В. Можливості організації дистанційного
навчання, представлені платформою Moodle: Досвід в умовах пандемії COVID-19 / Н. В. Григор'єва
// Propósitos y Representaciones. – 2021. – Т. 9. – №. SPE3. –
С. 1259.